Засновано Об’єднання Українських Продюсерів, обрані перші проєкти
В березні 2022-го року українські кіно- та телепродюсери Володимир Бородянський, Віктор Мирський, Дар’я Легоні-Фіалко, Алла Липовецька, Ірина Заря, Марина Квасова, Ігор Сторчак створили продюсерське об’єднання для зйомок документальних проєктів про російську військову агресію на території України.
“Наша мета – об’єднати наші найкращі можливості кожного з нас для досягнення максимального ефекту, та залучити до роботи якомога більше працівників медіаіндустрії, створивши нові робочі місця у ці складні часи” – відзначають продюсери-засновники.
Документальні та просвітницькі фільми та серіали мають розповісти світові про війну між Росією та Україною, її витоки, причини та потенційні наслідки.
Об’єднання ставить за мету випустити перші фільми вже через кілька місяців.
На даний момент запущено у виробництво та розробку кілька проєктів, серед яких документальні фільми про українських біженців у Німеччині “Вокзал Надії”. Документальний проект “9 життів” про тварин під час війни, які разом зі своїми господарями живуть у метро та підвалах, яких рятують волонтери із замкнених квартир. Важливими дослідженнями стануть фільми “Всупереч усьому”, “Ядерна спадщина” та “Уроки пропаганди. Як отримати дозвіл на вбивство?”. Автори військового документального фільму “Всупереч усьому” спробують відповісти на питання, як Україна змогла протистояти Росії, незважаючи на те, що всі світові експерти давали їй не більше 3 днів. І як це практично змусило Росію відмовитись від своїх первісних планів блискавичного захоплення країни. “Ядерна спадщина” – це історія про те, як країна з третім у світі ядерним потенціалом добровільно відмовилася від ядерної зброї, довірилася гарантіям безпеки найбільших держав і тепер лежить у руїнах. Але це історія не про минуле, а про майбутнє. Про те майбутнє, де у світі більше немає довіри, а зброя масового ураження – єдина гарантія безпеки. Про майбутнє, де цієї зброї так багато, що її просто неможливо буде не застосувати. У фільмі “Уроки пропаганди. Як отримати дозвіл на вбивство” автор на прикладі особистої історії, розповість, до чого може дійти агресивна пропаганда за допомогою сучасних ЗМІ та зруйнувати стосунки навіть між найближчими родичами.
Ще одна пронизлива історія – в основі майбутнього фільму “Марiуполь. Невтрачена надія”. Це історія міста, в якому винищено все, окрім надії. Де досі лишається близько 300 тисяч мирних жителів. Це історія злочину очима жертви, якій вдалося вижити. Маріупольська журналістка Надія Сухорукова на власні очі менш ніж за місяць побачила багато смертей. Вона навчилася розрізняти смерть на слух і відчувати її наближення. Все пережите вона занотувала: моторошні деталі, від яких мороз по шкірі. Це історія про місто, яке настільки занурилося у пітьму, що люди почали лякатися, випадково побачивши живих, а не мертвих. “Маріуполь. Невтрачена надія” – це страшна історія винищення цілого міста. Історія, показана очима тією, що змогла вирватися із пекла.
